foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Твори з української літератури та мови, біографії, стислі перекази

«Камінний хрест» — твір Стефаника, присвячений темі еміграції. Як і в багатьох своїх новелах, письменник спирається в цьому творі на справжні життєві події. В. Стефаник розуміє, що надії селян марні, знає, що їх чекає в далеких краях. Своїм твором він намагається розповісти, донести до людей, що то за марево — еміграційне щастя. З іншого боку, він розуміє хисткість становища цих бідних людей і на батьківщині, співчуває їм, жаліє їх.

Після десятирічного перебування у війську Іван, головний герой новели, повернувся додому. Батьків не застав — вони померли, залишивши в спадок хатину і горба, «щонайвищого і щонайгіршого над усе сільське поле». На нього витратив Дідух молодечу силу, на ньому скалічився, постарів і став господарем. Не багатієм, але свій шматок хліба мав. А тепер, на старість літ, Іван добровільно кидає господарство. Пройнятий страшною тугою, селянин почуває себе, як камінь, що хвиля викинула на берег. Та й весь він наче закам'янів. Дивиться отупіло перед себе і нікого не бачить.

Причина цієї туги зрозуміла: це любов до рідної землі і вимушена розлука з нею. Селяни розраджують його, але вони не в змозі зруйнувати тієї страшної туги. Дідух ставить хрест на своєму политому кривавим потом полі, і цим він ніби заживо себе ховає. Тільки після обіцянки людей доглядати хрест, йому стає трохи легше. Найважливіше — це добра згадка про чоловіка, пам'ять про нього в людей.

Особливу тугу викликає останній танок Дідуха з жінкою. Не пам'ятаючи, що робить, Іван «ймив стару за шию і пустився з нею в танець... Люди задеревіли...». Це був танок горя, страждання, страшний танок, мовби останній. Життєва доля Івана Дідуха трагічна. Усі його зусилля змінити життя, поліпшити його закінчуються безрезультатно. Зовні ніби нічого і не трапилось. Подія відбулась, але нічого й не змінилось. Хіба шо збільшилась туга за рідним краем. Спів Івана й старого Михайла, в якому слова були, «як жовте листя осіннє, що ним вітер гонить по замерлій землі...», підсилює тему народної драми, нездійсненних поривів, марно втрачених сил молодості.

Тема заробітку і еміграції є актуальною і зараз. Наш час важкий, але деякі слабкодухі люди намагаються робити вигляд, що все добре. Наша земля — Україна, і тільки стоячи обома ногами на рідному грунті, можна набратись сил і залишитись справжніми дітьми своєї неньки. І зараз нам, українському народові, треба бути разом, як ніколи. Треба спільно підіймати нашу землю з руїни. І тільки віра в краще і наполеглива праця допоможуть нам.

У своєму творі «Камінний хрест» В. Стефаник не говорить про це прямо, але з підтексту стає зрозуміло, що відриватись від рідного коріння не можна.

Copyright © 2017 Шкільні твори 10 клас Rights Reserved.