foto1
foto1
foto1
foto1
foto1
Збірка шкільних творів для 7 класу

Твори з української літератури та мови, біографії, стислі перекази

Поетичний талант Павла Грабовського сформували об­ставини життя. Політичний в’язень, людина чесна й прин­ципова, людина, яка зазнала багато страждань у житті, він мав повне право вчити інших, що і як треба робити, не мовчав, коли бачив знущання над бідними та знедоленими, закликав на боротьбу й працю для народу. Автор розуміє покликання поета в реалістичному зображенні життя, життя без прикрас, тому й сам у творах правдиво показує біль, страждання та горе простих людей, виводить образи знедолених і скривджених.

Тематика творів П. Грабовського різноманітна, і особ­ливе місце в його творчості займає тема жінки-трудівниці, жінки-матері.

Поезія “Швачка” невелика за обсягом, але дуже емо­ційна й хвилююча. Цей вірш — це внутрішній монолог, що передає важкі думки й почуття трудівниці-швачки, викликані безпросвітним життям. Жінка змушена важ­ко працювати з “раннього ранку” до “пізньої ніченьки”, аби заробити “черствий шматок”. Вона знесилена й стомлена, від важкої роботи в неї “рученьки терпнуть, зли­паються віченьки”.

Виснажлива щоденна праця на зманіжених і вередли­вих паненят не приносить їй радості, а “кров висисає”. Швачка змушена терпіти приниження та знущання, щоб заробити копійки, але проклинає “остогиджене” шиття тільки нишком, розуміючи, що інакше помре з голоду.

Гнівне обурення викликає в поета ця каторжна робота, він з ненавистю ставиться до нероб, які зневажають трудівницю:

Де воно знатиме, що то за доленька —

Відіиук черствого шматка,

Як за роботою вільна неволенька

Груди ураз дотика.

Співчуттям і ліризмом овіяний образ учительки в поезії П. Грабовського “Трудівниця”. Автор з повагою ставиться до вчителів, які готували майбутню зміну, але жили в нестерпно важких умовах. Безіменна вчителька в цьому вірші — це узагальнений образ усіх тих, хто робив непомітну, проте дуже важливу справу, працюючи на ниві народної освіти. З великою любов’ю та пошаною говорить поет про діяльність трудівниці:

Рук і на час не складала.

Щиро кохала діток…

Дасть, коли треба, поради,

Викладе все до пуття…

Щоденна праця вчительки сприймається як звичайна справа, і тільки після її смерті люди зрозуміли, що дуже мало знали про цю добру та щиру людину й відчули гли­бину своєї втрати.

Поезії “Сон” і “До матері” присвячені образу жінки-матері. Перебуваючи в ув’язненні, П. Грабовський відчуває глибокий сум за рідною матір’ю та сестрою, уболіваючи над їхньою сирітською долею. Поет з болем говорить про злиденну долю своїх рідних, важку працю, у якій прохо­дить усе їхнє життя:

А в хаті… там знудилась мати.

І знудьгувалася сестра.

Поблідло личко, згасли очі,

Надія вмерла, стан зігнувсь.

Грабовський почувається винним у тому, що не вико­нав свій синовній обов’язок. Тому просить вибачення в неньки, називає її “голубкою”, а в його словах звучать лю­бов, ніжність і сум.

Уся поезія П. Грабовського, присвячена жінкам, дихає глибокою повагою, любов’ю та співчуттям до їхньої важ­кої долі та праці, поет схиляє голову перед жінкою-трудівницею, у якій ані страждання, ані лихо не вбили ніжності, душевної краси й доброти.

Copyright © 2018 Шкільні твори 7 клас Rights Reserved.