foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Твори з української літератури та мови, біографії, стислі перекази

П. Кулішеві належить першість у створенні історичного роману в українській літературі.

Головна ідея «Чорної ради» в тому, що Руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б, життя на хуторі — Череваня.

«Чорна рада» — твір багатоплановий. Автор яскраво показує козацькі звичаї, закони, життя панства та простого люду, їх взаємини між собою. Реальні герої й герої вигадані діють тут згідно з принципами романтизованої історичної легенди, де любовні пригоди переплітаються з описами суворих сторінок національної історії. Тут замальовуються бурхливі події минулого країни, розкриваються сильні характери, безмежно віддані правді. Сомко, Тур, Шрам дбають про Україну. Брюховецький — тільки про владу. Цей разючий контраст допомагає краще зрозуміти конфлікт між, начебто однаковими, січовиками. Брюховецького можна порівняти х хитрючим лисом. Щоб узяти в руки булаву, він не відступає ні перед чим. Шрам же із Сомком самі склали свої повноваження представників влади.

Письменник яскраво змальовує історичну добу Запорізької Січі. Читачі повинні усвідомити, що Запорізька Січ була першою демократичною республікою Європи і всього світу. За словами П. Куліша, «Запоріжжя споконвіку було серцем українським...». Автор шанобливо доводить, що Січ мала мудрі закони: «На Запоріжжі усі рівні: нема, там ні панів, ні мужиків, ні багатих, ні бідних». Особливо захоплюється він законом побратимства козаків. Найколоритніший, найяскравіший серед козаків образ курінного отамана Кирила Тура. Це — втілення лицарства, відваги, волелюбності. Головне для нього — козацька честь. Уся його сутність протестує проти того, щоб апасти вдвох на одного. Лицарство, щирість душі Тура виявляються тоді, коли, він бажає віддати життя за Сомка. Туру не сидиться на місці, він серцем лине в похід, в степ, на військову стежину.

В атмосферу епохи П. Куліш вводить читачів через образи історичних постатей. На сторінках роману читаємо: «як вода в чорному морі не переведеться, поки світ сонця, так і в світу злітаються вони туди, як орли на недоступну скелю».

Крім основних героїв, автор часто згадує про давні часи української історії, про славних лицарів: Петра Конашевича — Сагайдачного, Самійла, Кішку, Морозенка, Наливайка та інших.

З любов'ю зображений Кулішем полковник Шрам, який був палким поборником об'єднання України.

Шрам — особа історична. В його образі втілено почуття патріотизму. Через риси характеру полковника і священика Шрама письменник узагальнює характер запорожців — старшин, їхніх звичаїв, любові до рідної землі. «Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, і рани», — говорить Шрам

Гідний батька і його син Петро — «орел не козак». Мужність, хоробрість Шраменка вражають навіть старих козаків: «Не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати».

Втіленням громадянського сумління в романі виступає Божий чоловік — сліпий старець-кобзар. Це романтичний образ людини зрілої національної свідомості, котрий у моральному плані стоїть вище козацької верхівки. Цей кобзар — патріот виконує думи та історичні пісні. Автор пише, що «душа його жила не на землі, а на небі».

Яскраво описується завзятий січовик, батько Пугач, який обстоює демократичну козацьку республіку. Запам'ятовується він найперше своїм правдолюбством. Коли Кирило Тур зганьбив запорізький звичай, Пугач найсильніше лупцює його. Не боїться Пугач і Брюховецького, промовляючи до нього мужнє слово: «Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся! Плюйте, братці, на його гетьманство!»

Роман П. Куліша «Чорна рада» є відображенням лицарства козаків, їх безмежної любові до України, готовності віддати життя за рідну землю.

Copyright © 2017 Шкільні твори 9 клас Rights Reserved.