foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Твори з української літератури та мови, біографії, стислі перекази

Ви чули, як наближається рівний і тихий дощ? Мати одчинила вікно, і знадвору повіває свіжістю, а ти слухаєш... Десь далеко, у невідомому світі, зачинається шум... І то ще не шум, а шепотіння землі, шерхіт сухої трави, шелест пожовклого листя. Ти прислухаєшся: невже тобі шумить в голові? Ні, це вже садом іде неквапливий шум, іде до вікна і шумить у стіну — рівно, густо, заспокійливо.
Стріпнувся, глянув у вікно: нема вже дощу. І сонця нема, десь за хмарами. Але небо, димчасто-сіре, просвічується, воно розсіває кремове світло. Від того світла блищать краплини дощу на мокрих стеблах.

З дрімотного поля потягло вітерцем, заплюскали краплі, струшені додолу. Низько, при самій землі, котились, стрибали прудкі втікачі. Сірі, кудлаті, стрибали вони по канавах, зупинялись на хвильку, щоб перепочити, і припускали чимдуж. Гнались за ними такі ж волохаті клубки. Разом вони бігли по всьому полю, цілою отарою, бігли до села і злякано ховались у садки, у кущі, у канави
(За В. Близнецем; 157 сл.).

Завдання
1. Випишіть слова з ненаголошеними голосними. Поясніть орфограму.
2. Випишіть односкладні речення. Пояснити пунктограму.
3. Виконайте синтаксичний розбір речення І то ще не шум, а шепотіння землі, шерхіт сухої трави, шелест пожовклого листя.

Copyright © 2018 Шкільні твори Rights Reserved.