Герої шекспірівської трагедії «Ромео і Джульєтта» являють собою символ чистої і щирої, красиве кохання, але завершується трагічно. Їх любові не було меж, адже навіть незважаючи на ворожнечу їх сімей, вони намагалися возз’єднатися.

Відносини цих молодих людей раніше описувалися в «Божественної комедії», автором якої є Данте.

Після нього ці образи запозичувалися багатьма авторами епохи відродження: Л. Та Порто використовував їх у своєму творі «Історія двох шляхетних коханців», М. Банделло застосував ці образи в написанні новели, А. Брук образи Джульєтти і Ромео використовував у створенні однойменної поеми, а після, про цих героїв написав У. Шекспір, створивши красиву і одночасно трагічну історію про кохання.

У творах авторів, що передують Шекспіру, Ромео і Джульєтта зображувалися з співчуттям, але підсумком їх відносин було волання до моралі, смирення перед перешкодами для їх любові. Почуття героїв вважалися гріховним оманою, за що їх і покарала доля.

У трагедії Шекспіра ці почуття описуються як щось ідеальне, прекрасне, як те, що завжди виявляється вищою усілякої злоби і багаторічної ворожнечі. Завдяки даній особливості шекспірівської трагедії вона легко піддається сприйняттю сучасної молоді, не дивлячись на те, що створена вона була чотири століття тому.

Герої трагедії досить молоді, але ті почуття, які їх вразили, настільки глибокі, що за короткий час вони стрімко дорослішають.

Ромео, до зустрічі з Джульєттою, проводить свій час у дозвільному байдикуванні, відчуває почуття закоханості до якоїсь Розалінда. З першою появою Джульєтти стає ясно, що ця дівчина не тільки дуже красива і чарівна, але ще й не по-дитячому глибока в своїх міркуваннях, вона як би вже пізнала і відчула весь трагізм життя. Закохавшись у Джульєтту, Ромео, сам того не усвідомлюючи, кардинально змінюється: з молоденького донжуана перетворюється на пристрасного, шалено закоханого чоловіка, який готовий пожертвувати всім заради кохання.

Почуття, що поглинули Джульєтту і Ромео, є порушенням усіх заборон і обмежень, встановлених їхніми родинами. Адже все це не дає склався століттями їх протистояння залишатися і далі таким. Не зважаючи, на безпечність і молодість героїв, вони з самого початку знали про трагічність завершенні їх відносин. Це простежується в кожному діалозі, сказаному в творі.

Сила їх пристрасті і любові, повна рішучість піти навіть на смерть заради щастя, вводить в потрясіння навіть людини, у всьому їм співчуваючого, розуміє і допомагає – батька одного з друзів Ромео.