foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Твори з української літератури та мови, біографії, стислі перекази

Тема України проходить майже через усі поезії В. Стуса. Хоч би що він не писав: про свою дружину й сина, про себе й свою самоту, про дроти Мордовії чи сопки Колими, про життя і смерть — завжди і скрізь, названа чи не названа, стоїть за цим постать утраченої Батьківщини. Україна — це трунок, що п'янить поета і надихає —його, це трутизна, що вбиває його тіло й веде до загибелі.

...за стодолами вітчизна,

перестрашене пташа,

то мій трунок і трутизна,

нею витліла душа.

У вірші В. Стуса "Як добре те, що смерті не боюсь я" окреслено його страдницький життєвий шлях. Хрест, який випало нести поетові, — це Україна. Невід'ємною часткою його життя було служіння словом знедоленій своїй Вітчизні. Поет незламний у своїй боротьбі, не схиляється перед суддями, бо

...жив, любив і не набрався скверни,

ненависті, прокльону, каяття.

Однак В. Стус вважав покликання поета другорядною справою. Першочергова — бути людиною: "Поет повинен бути людиною. Такою, що, повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється од неї, як од скверни".

У найтяжчі роки свого життя, перебуваючи на засланні, у всьому Василеві Стусу ввижалася Україна. Ось поет вгледів на колимськім морозі калину. Та цвіте вона на чужині рудими слізьми. І одразу ж — яскравий спалах споминів:

Неосяжна осонцена днина,

і собором дзвінким Україна

написалась на мурах тюрми.

Собором вимальовується йому Батьківщина на сірих, мертвих тюремних стінах. Дзвони, сонце, радість, свято. Собор... Святе, високе, прекрасне, богоподібне в людському житті. Та замість того навкруги безгоміння, безлюддя, сніг...

...і котилося куль-покотьолом

моє серце в ведмежий барліг.

У цьому ведмежому барлозі згасне зірка життя пристрасного борця за свободу України. На чужій землі зійшлися кінці й початки.

З кожним віршем В. Стуса тема України поглиблюється. Жахливі часи історії України, коли торгували рабами-українцями у ясир, знайшли своє відображення в поезії "За літописами Самовидця". Навіть коли поет пише свої рядки, присвячені коханій, то й тут йому бачиться рідна земля: "запарувала духом твоїм земля". Так, його поезія була жива однією любов'ю — любов'ю до України.

Copyright © 2019 Шкільні твори Rights Reserved.