foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Твори з української літератури та мови, біографії, стислі перекази

Україна в поезії Тичини мальовнича і прекрасна. Зелені гаї, прозорі озера і струмки, квітучі, залиті сонцем простори захоплювали поета:

Гаї шумлять —

Я слухаю.

Хмарки біжать —

Милуюся.

На творчість письменника вплинула невизначена і тривожна ситуація в країні. Події 1917 року сповнювали серце Тичини болем, адже гинули люди. У своїх творах він виступив проти насильництва, жорстокості, які породжує громадянська війна, показав правдиве життя українського народу того періоду.

З рідною землею пов'язані мрії, думки, переживання Тичини. Гострого болю завдають йому страждання через тяжку долю своєї країни.

Найяскравіше переживання поета за долю України відображено у циклі віршів "Скорбна мати". Божа мати, вона ж Україна, і, можливо, покійна мати автора, ходить полями країни і бачить страшні картини голоду, тут не стихає братовбивча війна:

Поглянула — скрізь тихо.

Чийсь труп в житах чорніє...

Мовчать далекі села,

В могилах поле мріє.

Але яким тяжким не було б становище України, у письменника не згасла віра і надія, надія на перемогу людяних добрих сил, на духовне оновлення суспільства. Поет повен щасливих сподівань про здійснення мрій народу. Він ніби передчуває, що колись будуть на його рідній землі мир і спокій, що люди будуть жити у злагоді. Ці мрії знаходять відображення у ліричній поемі "Золотий гомін":

Гори каміння, що на груди мої напалили,

Я так легенько скинув —

Мов пух...

Я — невгасимий Огонь Прекрасний.

Одвічний Дух.

Максим Рильський писав: "Тичина і народ — син і батько, громадянські мотиви в поезії Павла Григоровича не щось продиктоване зовні, а органічна в його поезії мелодій". П Тичина був дійсно талановитим письменником, але йому, як і пою рідкій Україні, судилася нелегка доля. Нехай вірші про нещасну країну пули сумні, але вони дуже дорогі українському народові, чого вірші люблять і цінують читачі не тільки в Україні, а й у всьому світі.

Copyright © 2019 Шкільні твори Rights Reserved.