I. Тріумфальний прихід Володимира Винниченка в українську літературу. (Піс­ля виходу першого ж оповідання «Краса і сила» творчість В. Винниченка була помічена і відзначена Іваном Франком і Лесею Українкою. Іван Франко писав, що серед млявої, малосилої, ординарної генерації сучасних укра­їнських письменників «раптом виринуло щось таке дуже рішуче, мускулис­те і повне темпераменту». А Леся Українка відгукувалася так: «Тільки талант може створити ці живі фігури, ці природні діалоги й, особливо, цю широку, яскраву картину ярмарку, на тлі якого відбуваються дії героїв».)

II. Володимир Винниченко — натура титанічного духу й грандіозного творчого потенціалу.

1. Новаторство В. Винниченка. (Уже перші друковані твори показали, що В. Винниченко як письменник має глибоку культуру і надзвичайно розвинене соціальне чуття. Він помічав приховані для інших конфлікти, ви­хоплював із життя яскраві типажі, які представляли різні верстви суспіль­ства. Мова багатьох його героїв така, яка була у житті: безкультурний, скалічений суржик. Якою була культура, доба, така й мова, такі й герої.)

2. Творча продуктивність В. Винниченка. (В. Винниченко багато пише і часто друкується. Діапазон його творчості надзвичайно великий: оповідан­ня, повісті, романи, п'єси, публіцистика... Про нього і його твори скрізь говорять; його п'єси ставлять в Україні, Росії та за кордоном; статті ви­кликають суперечки.)

3. Вплив творчості Володимира Винниченка на літературний процес в Укра­їні. (Письменник вимушений був жити в еміграції, проте в Україні про­довжували виходити друком його книжки. Він чекав часу, коли нація на­бере сили, стане на ноги і самостійно прийматиме рішення. А тим часом писав, творив і вірив, що це необхідно.

Для молодих митців, які приходили в українську літературу, Винниченко був прикладом того, як треба ставитися до творчості, які треба вибирати теми і як правильно розставляти акценти. Багатьох він примушував за­мислитися про цінність написаного слова.)

III. Володимир Винниченко— володар душ наступних поколінь. (Проза Во­лодимира Винниченка була народжена фантазією художника динамічного XX століття. Він блискавкою увірвався в літературу, каменем упав у тихі води залюбленої в красу України поезії і прози, і від того удару пішли одна за одною хвилі, які будили напівсонне письменство. В. Винниченка назива­ли своїм навчителем Остап Вишня, Григорій Косинка, Валеріян Полішук, його впливу зазнали всі відомі українські прозаїки пізніших часів.)