Взаєморозуміння, взаємини, психологічний мікроклімат в сім'ї значно впливають на виховання дитини. Дитина намагається зрозуміти все те, що відбувається навколо нього, вдивляється і вдумливо вслухається в те, що мама і тато демонструють йому. Від його уваги не вислизає і те, що батьки хотіли б приховати. Тут справа не тільки в тому, що численні сварки і скандали в родині не створюють теплу атмосферу у вашому домі, яка так важлива дитині, або в тому, що батьки не приділяють необхідної для дитини часу на виховання, але й у сприйнятті людських відносин самим дитиною.
Погана обстановка, наповнена сварками, завдає шкоди психологічному здоров'ю дитини і робить його агресивним, плаксивою, нервовим, і неслухняним.

Якщо батьки зловживають алкоголем, сваряться і сваряться, то такий вплив несприятливого середовища на дитину неважко передбачити.
Часто батьки починають перекладати всю свою провину на вплив вулиці, школи, на неблагополучних дітей, які оточують їх, на спадковість і так далі. Але якщо добре придивитися до цієї сім'ї, то все відразу стане зрозуміло: проблеми, які виникають в перепадах поведінки дитини – це його свідома реакція на існуючі розбіжності між подружжям, на їх непорозуміння.
Майже в кожній родині вирують сварки. Навіть у родині, яка розглядається як зразкова, подружжя можуть ненавидіти один одного. Батьки прагнуть жити спільно з різних міркувань. У одних – це борг перед дитиною, для інших – збереження кар'єрного зростання, а третє зупиняє майбутнє. З благих міркувань мама й тато вважають так: повна сім'я в будь-якому разі краще, ніж неповний.
Сварки і розбіжності між батьками погано сприймаються дитиною. Це підтверджується психологами, які стверджують, що найбільшої шкоди дітям наноситься не при розлученні, а саме при сварки між подружжям.
Діти не завжди можуть усвідомити, через що їхні батьки лаються. Батьки в деяких сім'ях утримуються від непотрібних сварок. Як же все-таки проходить виховання дітей у нормальних сім'ях? Якщо чудові сімейні відносини, що ж тоді не то в дітях? Велика частина сварок залишається непомітною для дитини. Діти, які стикаються з певною ситуацією і не можуть пояснити її, самостійно шукають причини, які намагаються зрозуміти і усунути. Щоб склався конфлікт пройшов для дитини непомітним, необхідно відразу ж постаратися перемінити тему і з якою-небудь цікавою інформацією звернутися до дитині, щоб він зрозумів, що це всього лише була невеличка неприємність. В такому випадку виховання дитини буде відбуватися без негативних моментів у житті. Дитина постарається сам вирішити що склалися конфлікти. Наприклад, в сім'ї розгорався фінансовий конфлікт, що тут до батька підійшов непомітно шестирічний хлопчик і звернувся: «Бабуся мені сьогодні дала гроші. Якщо я вам віддам гроші, ви перестанете лаятися?».
Наші діти намагаються дати своє обґрунтування батьківського сварці. Якщо вони не можуть знайти пояснення даної проблеми, то можуть подумати, що через них починаються всі сварки. Ось, наприклад, подружжя дуже злі і нервові з-за того, що їх дочка (син) отримав двійку або прийшов (прийшла) пізно зі школи. Вони незадоволені, що він (вона) погано вчиться, приходить брудним (ой) з навчання. Дитина сприймає себе в якості причини виникнення сварок, відчуває почуття провини, що ще більше погіршує його стан і згодом може обернутися серйозною психологічною травмою.
Сімей без конфліктів практично не існує, в кожній родині рідко, але виникають непорозуміння та розбіжності. Це природно. І, загалом, конфлікти і непорозуміння – це «сімейні двигуни». Тим не менш, не варто залишати їх без рішення, тому що згодом вони можуть завдати значної шкоди як дітям, так і самим подружжю.
Не дарма кажуть, що діти — це квіти життя. Діти радують нас і дарують турботу, любов роблять осмисленим і людської, чистою і глибокою. Без сумніву, дитині потрібні обоє батьків – люблячі мама і тато. Спільна емоційне життя двох людей, віддалених один від одного, є ілюзією сімейного благополуччя. Всі проблеми, нехай і заховані, дуже сильно впливають на виховання дитини. Якщо дитина розвивається в даній ситуації, то це робить його замкнутим. І надалі дитині буде важко змінитися в навчальному закладі, важко спілкуватися з друзями, а потім і на роботі. Давно всім відомо, що правильне і гарне спілкування – це значний успіх у відносинах.
Сім'я – це один великий будинок, де є люблячі мама і тато. Погана поведінка дитини, як правило, є наслідком порушення її емоційного стану. Найкраща профілактика – це намагатися не сваритися, а якщо і є якийсь конфлікт, то гасити її в зародку. Ці проблеми не ізольовані від нас – вони мають пряме відношення до нашим дітям.