Який дорослий не мріє хоч на кілька миттєвостей знову стати дитиною і повернутися в золоту пору дитинства! Думаю, що таких дуже і дуже мало. А будучи дітьми, ми, звичайно ж, мріємо скоріше вирости. Але, як відомо, «дитяча» мрія стати «великим» збувається, а от дорослі ніколи вже не повертаються в дитинство. Хіба тільки у своїх світлих спогадах чи снах.
Так що ж таке дитинство? І чому саме цей етап життєвого шляху людини називається золотим? В першу чергу, дитинство – це самий спокійний і безтурботний час: маленькій дитині не потрібно думати про те, що з'їсти на обід і що вдягнути.

Про це дбають батьки, бабусі, дідусі. Головним же завданням дитини стає тільки здобуття освіти та розвиток власної особистості. Адже, як говориться, всі ми родом з дитинства». І те, якою буде людина в майбутньому, багато в чому залежить від тих основ, які були закладені в дитячому віці.
Діти – щирі і чутливі істоти. Ніщо не зрівняється з теплими і міцними обіймами дитини, що виражають любов і ніжність. Ніщо так не підіймає настрій як заливчастий сміх малюка. У дитинстві всі почуття – щирі, а слова мають пряме значення. В душі дитини немає місця злості, заздрості або жадібності, а образи забуваються швидко.
Маленька людина пізнає цей світ з допомогою розвиваючих та веселих ігор. В них він розкривається сам і дізнається інших людей. А добрі і захоплюючі книжки вчать його того, як можна і не можна чинити. Дітям здається, що весь світ сонячний і чудесний, а поганого в ньому не існує. Всі лиходії живуть тільки в казках, і їм немає місця в реальному житті.
Те, як довго буде тривати золота пора дитинства і наскільки світлою і радісною вона буде, залежить від нас самих і наших батьків. І тільки ставши дорослими, ми розуміємо, як же добре бути «маленьким». Не потрібно поспішати бути дорослими – ми будемо ними все життя. А от повернутися назад у дитинство у нас не вийде ніколи.