Природа дарує усе необхідне для життя людей. Часто, і діти, і дорослі зривають квіти і гілки дерев, не замислюючись про те, як важко людині виростити те дерево.

Природа во істину прекрасна! Навесні з’являються з під землі перші зелені паростки, немов роблять свої перші кроки, а влітку в садах і на городах буйно квітнуть різнобарвними пишними шапками квіти. З настанням осіннього періоду на деревах жовтіє листя – наближається пора златовласой осені.

Людям дуже подобається гарне бабине літо. Правда, воно триває зовсім недовго, але приносить нам радість минає літа, оскільки це самі теплі осінні дні. Зима ж часто видається теплою, з терпимим морозцем і легким, пухнастим снігом. На небі з’являється сонечко, і всі-всі покрито інеєм, всі дерева різні, але в цю пору цвітуть вони однаково – білим кольором.

Іноді краса природи по справжньому заворожує, здається, що в світі немає нічого прекраснішого. Краса природи ні з чим не можна порівняти. Багато поети і художники намагаються оспівати її красу у своїх творах, закарбувати на полотні, як вона прекрасна.

А природа дивовижна по-своєму, в будь-який час року: будь-то зима, весна, літо або осінь. Але це стосується як пори року, так і часу доби. По особливому красива природа на заході сонця і на світанку дня. У ці хвилини можна відчути чари, немов природа розкриває перед нами всю свою душу.

Потрібно вміти розуміти настрій природи. Іноді вона буває сердита, схвильованість, а іноді – тріумфуюча і одухотворена. Людина є частиною цієї природи і він не може не захоплюватися нею, її неповторністю та різноманітністю. Скільки віршів, пісень, скільки картин написано в честь природи.

У нашій країні існують спеціальні установи, які покликані охороняти природу. Це вкотре доводить, що люди не тільки шкодять природі, а навпаки намагаються їй допомогти.

Кожна людина зобов’язана піклуватися про природу нашої батьківщини. Можливо, тоді вона віддячить людям за їхні добрі справи і буде винагороджувати своїми багатствами і красою.