Всім відомо, що в століття комп’ютеризації, науково-технічного прогресу без знань, без широкого кругозору прожити важко. У наш час освіта — це дорога в майбутнє. Людина, що йде в завтра, немислимий без широти поглядів на життя, без усвідомлення своєї ролі в суспільстві. Оволодіти знаннями, навчитися їх застосовувати в житті, стати освіченою людиною — завдання кожного з нас.

Навчаючись у школі, ми замислюємося про своє майбутнє. Ми розуміємо, що кожен з нас отримує освіту для того, щоб оволодіти професією. Найчастіше знань, які ми отримуємо в школі, буває недостатньо, і людина продовжує вчитися далі, вибираючи середні спеціальні або вищі навчальні заклади. Вибір професії — важливий крок у житті кожного з нас. Головне — прийняти правильне рішення, щоб потім не шкодувати про свій вибір, адже від цього вибору залежить наше подальше життя. І якщо людина правильно визначився з професією, вона приносить йому радість. Тільки в тому випадку, якщо людина працює творчо, з бажанням, робота може принести користь іншим людям і всій країні.

Бути освіченим у наш час необхідно. Але бути освіченим — це не означає отримати вищу або середню спеціальну освіту. Звичайно, вчитися треба. У нашій країні багато вищих і середніх навчальних закладів з високим рівнем і якістю освіти, які щороку випускають «фахівців». Але чому то їх професіоналізм не завжди знаходиться на високому рівні, не завжди дипломовані фахівці працюють з ентузіазмом, творчо. Можливо, для таких людей головне — отримання диплома, а може, вони вибрали професію не до душі. Іноді буває так, що людина, не закінчив вуз, набагато ерудований, розумніші, ніж фахівець з вищою освітою.

Освічена людина намагається постійно розширювати свій кругозір. Всього знати ніхто не може. Наші знання накопичуються поступово. Навіть самі поверхові уявлення можна поглибити, але для цього потрібно змусити себе працювати, не потрібно лінуватися мислити. Щоб досягти певних успіхів, потрібно докласти зусиль: багато читати, працювати над формуванням потрібних умінь, навичок. Але життя не стоїть на місці, і нерідко буває так, що знань, отриманих раніше, може не вистачити. Тому потрібно займатися і самоосвітою. Згадаймо Льва Миколайовича Толстого. Ми вважаємо його генієм. Так, він був талановитою людиною, але досягав все шляхом самоосвіти. Незважаючи на те, що Л. М. Толстой не закінчив університет, він був одним з найрозумніших людей не тільки свого часу: крім рідної російської мови, добре знав українську, англійську, німецьку, французьку, церковнослов’янська, читав по польськи, по сербськи, по чеськи. Добре знав старогрецьку, латинську, єврейську, любив італійську. У той же самий час Л. Толстой добре розбирався в медицині, лісівництві, майстерно клав печі і косив не гірше косаря. Відомий письменник ні в одній області знання не дозволяв собі стати дилетантом.

Кожен з нас повинен задуматися про своє майбутнє, про майбутнє своєї країни. Наше життя стає різноманітнішим і складніше. Ми живемо у вік небаченого наукового прогресу, який вимагає від людини не шаблонних, звичних дій, а рухливості мислення, творчого підходу, застосування знань у різних областях діяльності. Людині з творчим складом розуму, що має освіту, легше влаштуватися на хорошу роботу. Така людина може знайти «родзинку» в будь-якій справі, він може захопитися роботою і досягти високих результатів. Майбутнє країни — за освіченими людьми.