Чим живе людина? Швидше за все, любов’ю, вірою в майбутнє, надією на краще. Ми всі хочемо бути щасливими, ми мріємо про те, що виберемо вдалу професію, яка буде подобатися нам і буде приносити користь людям. Ми віримо, що у нас буде дружна і щаслива сім’я. Кожен з нас сподівається, що наше життя буде краще, багатше, цікавіше, ніж життя батьків. Головне – знайти саме свій шлях. Тільки тоді ми зможемо досягти максимальних результатів у роботі, зможемо бути щасливими і приносити радість людям.

Багато хто з нас прагнуть швидше стати дорослими. Ми хочемо бути самостійними, хочемо себе швидше реалізувати. Наше доросле життя починається з вибору професії. Це відповідальне рішення, від якого залежить все подальше життя. Світ професій дуже великий. Ми цікавимося, радимося, вибираємо. Але в нашому віці не завжди можна відразу вибрати професію, яка стане «твоєю». Ми замислюємося про свою майбутню професію ще в дитинстві. Але з віком наші погляди можуть змінюватися: ми більш реально дивимося на світ, радимося зі старшими.

Ми керуємося бажаннями чи набутими навичками до якого-небудь праці. Обидва ці шляхи можуть вивести на велику дорогу життя, але можна помилитися. Бо навички до праці – це ще не професія. А бажання часто ґрунтуються тільки на зовнішній привабливості тієї чи іншої професії. Крім того, не завжди наші бажання збігаються з думкою батьків. Звичайно, батьки краще знають життя, до їхньої думки треба прислухатися. Але в будь-якому випадку потрібно шукати той варіант, який буде влаштовувати і нас, і дорослих. Від правильного вибору професії залежить щастя людини. У нашому віці цей вибір – завдання непросте і нелегке, не дарма ж кажуть, що самостійний вибір професії – це «друге народження людини».

У житті кожної людини професія грає важливу роль, але все ж головне, хто ти є в цьому житті. Змінюється час, змінюється життя і світогляд людей, але головним залишається те, без чого людина не може жити: любов, доброта, милосердя. Потрібно пам’ятати про те, що людина живе не для професії, а професія існує для людей. Адже в житті буває так, що людина може бути хорошим фахівцем, але з таким «фахівцем» неприємно спілкуватися, на нього не можна сподіватися, тому що він думає тільки про себе і свою кар’єру. Нам всім не завадило б частіше згадувати слова Л. Татьяничевої: