Наш світ прекрасний і дивний. У ньому знаходиться величезна кількість прекрасних і чудових людей. Незважаючи на колір шкіри, розріз очей, місце проживання, всі ми однакові. Всі ми рівні. Всі ми заслуговуємо стабільного і хорошого життя, нормального ставлення до себе і своїх бажань, мрій, прагнень. Кожна людина по своєму унікальна. Не варто ображати когось тільки тому, що він виглядає трохи по-іншому. Або у нього інша національність і ця людина розмовляє на іншій мові.

Варто згадати і ніколи не забувати основний біблійний принцип, що варто ставитися до людей так, як ти б сам хотів, щоб вони ставилися до тебе. На мій погляд, це правильно. І якби всі люди жили за цим принципом, то не було б воєн, болю, сліз. А адже їх так багато в сучасному світі. Хоча цей факт приводить мене в замішання.

у сучасного покоління є всі комфортні умови для проживання. Здебільшого ми забезпечені всім необхідним для нормальної і навіть цілком щасливого життя. Завдяки нашим великим предкам, у нас мирне небо над головою, ми не відчуваємо почуття голоду і постійного страху за своє життя. Наше покоління повинно бути цілком щасливим, спокійним і вихованим.

Однак, це ж зовсім не так. Чому наш світ наповнений якоюсь незрозумілою озлобленістю. Багато готові образити і принизити людину ні за що, просто так, а деяким це ще й принесе невимовне збочене задоволення. Всі почуття притупилися, стали якимись несправжніми. Сучасні люди вже звикли до того, що нікому не можна довіряти, адже навіть самі рідні та близькі цілком можуть тебе зрадити і кинути в найтяжчі для тебе час. Те ж саме відбувається і з самим світлим почуттям – любов'ю. Наше покоління вже не особливо вірить в нього. Тепер любов – це те, що відчували поети і письменники, і про це вони писали у своїх великих творах. Але із-за постійного негативу виходить від оточуючих, ми незабаром і зовсім забудемо про те, що ж таке любов. На мій погляд, це дуже сумно і мені б дуже не хотілося жити в світі повному цинізму, ненависті і злоби по відношенню один до одного.

Мені здається, не варто втрачати надії на те, що все ще можна змінити. Якщо кожен для себе самого зрозуміє, що абсолютно незнайома людина може бути не тільки ворогом, але ще й іншому. Але для цього варто кожному почати з самого себе, почати свою внутрішню боротьбу зі своєю злістю і негативним ставленням до оточуючих. Адже щоб змінити цілий світ стоїть, перш за все, почати з себе самого. Необхідно зрозуміти, що всі люди однакові, що вони теж переживають ті ж емоції, що і ти сам.

Тому, якщо хочеш, щоб тобі в скрутну хвилину допомогли і прийшли на допомогу, то спочатку сам прийди на допомогу іншій людині. Якщо хочеш, щоб до тебе добре ставилися оточуючі, то для початку сам почни ставитися добре до оточуючих. Треба перестати грубіянити, лаятися, звинувачувати у всіх своїх бідах інших, а не себе самого. Тоді і в тебе самого життя стане краще і веселіше. Тебе оточуватимуть лише хороші люди, яким ти будеш не байдужий і доріг. А там вже і до справжньої дружби зовсім не далеко. Адже дружба – це те, без чого не може обійтися жодна людина на цій планеті. Один готовий завжди прийти на допомогу, підтримати у важку хвилину, підставити своє плече, якщо тобі потрібна міцна опора, і незважаючи ні на що не кине тебе, щоб з тобою не сталося, і які б життєві негаразди не потрапляв. На світі так багато добрих і світлих людей. Їх потрібно просто розшукати у сірому натовпі і подружитися з ними. Адже всі люди можуть стати друзями один для одного.