foto1
foto1
foto1
foto1
foto1

Твори з української літератури та мови, біографії, стислі перекази

Давним-давно, ще в часи лицарів, благородні вчинки дуже цінувалися і вважалися необхідними. Тоді благородство проявлялося у всьому, у відносинах, в жестах і будь-яких інших діях. А як йдуть справи в сучасному світі?
Важко сказати напевно, але все ж дане якість сьогодні далеко не на першому місці. Зараз цінується комунікабельність, креативність, дотепність, але ніяк не благородство. Швидше за все це так, тому що люди забули, в чому полягає суть цього визначення. Тут необхідно розуміти, що знатне походження або становище людини абсолютно не грають ролі, а от чесність, гуманність, сміливість, жертовність і прямота є головними критеріями, яким має відповідати благородний чоловік.


Але тут питання напрошується сам по собі, а чи багато таких людей можна зустріти в нинішній час. Де світом правлять новаторство, технології. Мені здається, що якщо такі люди є, але вони в меншості.
Шкода, звичайно, що з часом характер людей значно змінився, але можливо це й на краще, оскільки для сучасного світу мало благородства, щоб залишатися так сказати на плаву. Але все ж хочеться вірити, що серед нас є такі люди, які готові в будь-який момент зробити безкорисливий вчинок, за який не буде винагороду, а лише просте людське «спасибі». Вони не потребують нагороди і визнання їм не потрібно. Я впевнений, що такі люди є і їх по праву можна назвати благородними, оскільки їх вчинки є такими.
Однак є й такі, хто плутає дане якість із зовнішньою красою, зарозумілістю та іншими далеко не найбільш вдалими якостями. Ці люди не терплять ніяких зауважень і сприймають їх у вигляді образу своєї честі. А ось якщо чоловік готовий на благородний вчинок, то його буде важко образити, а ще складніше образити, оскільки їх почуття власної гідності є вище будь-яких зауважень. Вони впевнені в собі, але не зазнаются, вони знають, чого варті, але ніколи себе не ставлять вище за інших, вони не будуть сміятися над слабким і боятися сильних, так як знають, що всі люди рівні і ми не маємо права когось судити, а тим більше засуджувати.
Я вважаю, що благородна людина є саме таким. Він не боїться зізнатися у власній помилці і якщо це сталося, то він обов'язково вибачиться, а не буде обманювати або перекладати провину на когось. Такі особистості не бояться опинитися в дурному або ж скрутному становищі, якщо за цим стоїть здійснення доброї справи. Для них це не буде означати те, що вони поступилися своїм достоїнством. Цей вчинок буде вважатися проявом великодушності.
Тому не слід скептично ставитися до чийогось безкорисливості, з таких людей треба брати приклад, адже саме вони є прикладом для наслідування – ці непохитні, вірні і віддані особи.
До речі, багато письменників у своїх творах піднімають це питання, вони стверджують, що до благородного вчинку людини спрямовує саме моральний борг, тому взаємодопомога не є секундним імпульсом. Все відбувається усвідомлено. З цієї причини моральність у людини потрібно виховувати з самого раннього дитинства. Розповідати про допомогу ближньому і чому це потрібно робити. Говорити, що не треба уподібнюватися поспіху, метушні і вічної зайнятості, адже такі люди, врешті-решт, забувають про чесність, вірність і доброту, так і поряд з ними бути ненадійно, оскільки вони в будь-який момент можуть зрадити.
Мені дуже б хотілося вірити, що і серед сучасних громадян є ті, які подібні до лицарів і в майбутньому я б хотів стати саме такою людиною, яка чесно і безкорисливо здійснює добрі справи.

Copyright © 2019 Шкільні твори Rights Reserved.